Не стало в жизни наслаждений,
Дорожка потянулась вниз.
Наверно, чаша преступлений
Уж переполненна. Каприз
Пустячный даже не проходит,
Да и не хочется уже,
А дух невнятно где-то бродит,
И очень холодо душе.
Холодным щупальцем сознанья
Я ощущу созвездий дрожь.
Что мне осталось? Прозябанье?
Иль обольстительная ложь?
Пускай! Превозмогу и это,
Но я дойду до вечных врат,
Где в виде нищего поэта
Я вам всегда и друг, и брат.
Пройду долиной смертной тени
И вам свой опыт расскажу,
Когда не стало наслаждений,
Не стало пищи и уму,
И только дух невнятно бродит,
Ища спасительную дверь,
Приказ целительный исходит -
Не бойся, путник, только верь!
И там, во тьме смертельной мрака,
Лишь ярче свет из-под дверей,
Стучусь, голодный, как собака,
Ломлюсь, кричу - Открой скорей!
Под тяжестью такого груза
Нет, не сломаюсь, не согнусь,
Меня ведет по жизни Муза.
Её зовут Христос Иисус.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Колодец и ведро - Надежда Горбатюк Стих родился после прочтения статьи Галины Устиновой "Ведро при колодце", опубликованной на этом сайте в разделе "Проповеди". Слава Господу за Его мудрость, которой Он делится с нами!!!
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
