Дни бежали быстрей ткацкого челнока,пробегали и никогда им уже небыло возврата,в каждом дне было что-то новое,но всегда была присуща земная суета со своими заботами в Америке.Моя сотрудница по-работе мне сказала утром:мой брат,которого мы адаптировали с России,сказал о черном хлебе,который я принесла с работы,он пахнет родиной,пахнет Россией.Хлеб,испеченный заботливыми руками нашей хозяйки ателье,кусочек хлеба,недоеденного нами в обед,нашел того,чье имя было Алекс,кого жизнь и все дни были спланированы Богом еще до его рождения.Он был ненужен никому,он был неполноценен физически,он принимал побои в детском доме,он был забыт и оставлен земными родителями...Бог всем руководящий и всем управляющий видел его,забытого,ненужного никому,видел боль его сердца и нашел на другом материке земли,открытые сердца христианской семьи.Той семьи,в которой слышался смех семерых деток,той семьи которая собирала драгоценность на небе.Алекс обрел их тепло и заботу...(Псалом9:35)Ты видиш обиды и притеснения и готов воздать Твоей рукой.И страдальцы вверяют себя Тебе.Ты сиротам помощник...Я всматривалась в красивые черты лица Алекса,на тело,которое было без ног,в его глаза,цвета вспаханной,плодородной земли и видела в них плод благодарения Творцу за Его заботу.Я возвращалась домой и этот день в моей жизни был днем благодарения Господу за мои ноги,днем покаяния за то,что я так мало их ценила и предавала им значение.Днем благодарения за то,что я могу своими ногами итти,бежать,становиться на колени пред Тем,кто так с любовью дал мне ноги и полноценную жизнь.Становится на колени пред Тем,кто так с любовью дал пригвоздить свои ноги ни кресте Голгофы,что б дать возможность мне,такой недостойной(Псалом 114:9)...ходить пред лицом Господним в землях живых...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Бог прочитал мои мысли. - Татьяна Алябьева Можно добавить:Если хотите чтобы вас ненавидели, можете ненавидеть!
Если хотите чтобы про вас сплетничали - можете сплетничать!Если хотите чтобы вас любили - ЛЮБИТЕ! Поступайте с другими так, как хотите чтобы с вами поступали!
исцеление или воскрешение - Вера Руднева Может кому-то именно сейчас нужно было прочесть это живое свидетельство
,именно сейчас узнать ,что Бог Силен делать чудеса и в вашей жизни!
Только воззовите и примите!
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
